Курінь "Хмельниченки" бере свій початок у 1945 році. У містечку Ляндек, тирольська Австрія, по Другій Світовій війні існував табор біженців (Ді Пі), де творяться два гуртки старших пластунів. Перший гурток "Бурлаки" - десять членів, другий гурток "Залізний Меч" - вісім членів. Дня 22 грудня 1945 р., на гуртковій раді "Бурлаків", гуртковий ст.пл. Яків Шегрин видвигнув пропозицію об'єднати обидва вище-згадані гуртки і створити з них старшо-пластунський курінь.
Перша Курінна Рада відбулася 24 січня, 1946 р. На тій раді, яку провадив пл. сен.Михайло Звонок, члени цих двох гурків, одноголосно рішили об'єднатися. ,і Булообрано Якова Шеґрина курінним, Володимира Бакальця суддею, а Валентина Долинського писарем. Патроном куреня став гетьман Богдан Хмельницький. На ційраді обговорено напрямки праці і цілі куреня. Рушіями плянування були зв'язковийМихайло Звонок і курінний Яків Шеґрин. Оригінально курінь начислював 13 членіввключно із зв'язковим. Ст.пл. Яків Шегрин, як організатор куреня, був кілька разіввибраний курінним і залишився ним до 1955.р.
У роках 1946 - 1949 курінь бере активну участь у громадському житті табору Ландек у Австрії, організує імпрези,і провадить пластові табори для юнаків і новаків. Хмельниченки великі ентузіясти альпіністи, відбувають прогульки, які ведуть на верхи гір у тирольських альпах. Інколи ці прогульки багатоденні на яких Хмельниченки таборують і сплять у шатрах. Зимою деякі займаються їздою на альпійських і бігових
лижах.
Цей період скитання закінчився у пізних місяцях 1949, коли більшість мешканців Ді Пітабору емігрували - розпорошились по світі. З часом табор у Ляндеку закрито. Курінь на короткий час не проявляв активності. Це був час коли члени куреня розпочинали своє життя у нових країнах, у нових українських громадах.
У США курінь відновив свою пластову активність у 1952 році і одержав назву 27-ий курінь УСП. У днях 22-23 жовтня 1955, в Монреалі Канаді відбулася ювілейна курінна зустріч. На цій зустрічі, старші члени куреня рішили відмолодити курінь, поповнити ряди молодими старшими пластунами і з ними продовжувати активну працю у Пласті. Осінню 1958, на оселі Вовча Тропа у Іст Четгем НЙ, відбулася перша велика рада новоактивізованого куреня. Провід куреня перейшов до молодшого покоління Хмельниченків. На цій раді ст.пл. Богдан Балко був вибраний курінним.
У 1950-их і 1960-их роках, членство куреня зросло в тричі, поповненням пластунів із східних штатів США. У ці часи курінь видав Підручник Хмеля та почали виходити інші періодичні видання куреня. Хмелі обрали пластову оселю Бобрівку у Іст Колбрук, Конектикат, як базу своєї активності. На цій оселі вони багато років провадили юнацькі і новацькі табори. Це також був час коли Хмелі відбули водні табори у Канаді і горах Адирондакс штату НЙ. Члени куреня провадили жваве і тісне товариське життя у неформально організованих зустрічах.